“НЄТХЄРЛЄДС…” Історія про касира з Укрпошти набирає популярності у Мережі

Укрпошта. ВІдправляю книжки до Нідерландів.

Пише http://de-facto.cc

– А це гдє? – питає касирка з травмованим узким пірсінгом, язиком.

– Там, де тюльпани.

– Што? Якіє тюльпани? Страну кажіць, бо в міня очірідь оно.

– Нідерданди, – кажу. – Там ще сир роблять.

– Какой сир?

– Плавлений.

– А! Галандія.

Клацає мишкою, дивиться на монітор, округляє очі і трясе головою.

– Таня, а чьот Галандія нє прабіваєцца на таможку…

– А ти код ввела?

– Какой?

– Голландський.

– Ну, да. Но нє прабіваєцца.

– А шо пише?

– Англійскаю – Нєтхєрлєндс.

– Фігня якась, не може бути.

– Во – дівісь сюда.

– Точно, якась фігня. Може, там поміняли щось?

– Да, навєрно, Нєтхєрлєндс – ето отказ в оформлєнії таможки.

– Я тоже так думаю.

– А чьо рабіць?

– Та нічо. То всьо, нічого не зробиш. Відправляй клієнта, хай завтра приходе, а сама принімай комуналку.

– Пріхадітє завтра, сьодня пише кампютер, шо нєтхєрлєндс таможкі на Галандію. Кто камуналку – падхадіть сюда.

Стою і офігіваю. Чую, як мої кольорові таракани в голові стають однаково червоними від істеричного реготу.

– Екск’юз мі, – кажу. – А от у вас проблеми лише з язиком, чи і зі слухом, мовами і правописами також?

– Чьто?

– Ну, читати ви, взагалі, вмієте? А слухати, що вам кажуть?

– Пускай дуракі чітают! Нє мішайцє працувать! Развєлось вас умних тут!

– Гм… Книгу скарг дайте!

– Ето ісчо зачєм?

– Напишу скаргу, що ви мені бандероль не хочете відправляти.

– Нє нєхочєм, а нє можем: таможка по коду нє бьйоцца в Галандію.

– Мені в Нідерланди.

– Так пішеть же – нєхер… Тань, чьо там пішеть?

– Нєх тер… Не знаю, шо там пише, но не то, шо вам треба.

– Мені Нідерланди треба. Там так і пише.

– Я шо сліпа?

Гуглю на смартфоні мапу. Тицяю під ніс. Дивиться.

– Та да. Шото таке пішет похожеє.

– Шо там, Свєт?

– Да, вроді ано. Но, как то тупо. Пєрєімєновалі, навєрно же. нєдавно – потому і таможка нє пробіваєцца.

– Да, задовбали з тими переіменуваннями! Ладно, Свєт, оформляй. Але, якшо шо – то ми за вашу посилку не відповідаємо.

– Тобто?

– Ну, єслі ні туда підьоть. Кстать, а чьо там,а? Кніжкі? На украінском? В Голандію? Зачєм?

– Шо: зачєм?

– Досталі! Зачєм, впашє, кніжкі?

– Читати, взагалі-то, наприклад.

– Чітать! Нєчіва дєлать людям…Так! Платім камуналку, хто там слєдующій?..

Любов Бурак