“Пустил очередь по посадке. Вторую. Третью. Пошел проверить – 7 трупов. Боже мой. Да это же я всех уложил. Я!!!”, – подорожня сповідь бійця АТО
Не усі історії військових можна назвати веселими чи героїчними, однак і таких дійсно багато.
Патріоти України пропонують вашій увазі розповідь волонтерки Ганни Терянік про розмови з бійцями АТО та подробиці їхнього життя, яку вона оприлюднила на своїй сторінці у “Фейсбуці”.сообщает http://krokvperednews.blogspot.com/
– Пустил очередь по посадке. Вторую. Третью. Пошел проверить – 7 трупов. Боже мой. Да это же я всех уложил. Я!!!
– Страшно стало?
– Только в первую минуту. Потом глаза закрыл, а в памяти – лица друзей моих. Тех, что в самом начале. Помнишь начало? Нас, правда, восемь было. Один я остался. А тебе как было бы? Спокойно? Нет??? Когда “Градами”, “Смерчами”, “Ураганами” по заставам, где пацанов-то и стрелять толком не обучали. Ладно, не страшно, в общем. Было.
– А я вот тоже некрасивое вспомнила.
– Валяй, рассказывай.
– Одного “аватара” в госпиталь везла, а мы, так вышло, через его город родной проезжали. Запросился маму проведать, я, конечно, согласилась. Вышла пожилая заплаканная женщина, грузная, с палочкой. Сынок обнял ее и… Денег попросил. Сказал, хочет продуктов себе купить, а то поздно уже и в госпитале не покормят. Она дала. А он водку в ларьке за углом купил. Скот.

Post a Comment