“КОГДА МОЯ ЖИЗНЬ ИЗ-ЗА НИХ ОКОНЧАТЕЛЬНО РУХНУЛА, ЭТИ МЛЕКОПИТАЮЩИЕ СПРАВЛЯЛИ СВАДЬБУ”: ПЕРЕСЕЛЕНКА З ДОНЕЦЬКА ПОЯСНИЛА, ЧОМУ РАДІЄ СМЕРТІ МОТОРОЛИ

Свято життя” для Мотороли та йому подібних почалося тоді, коли вони зруйнували долі багатьох громадян України, які залишились без власних будинків, а дехто – втратив і близьких.Сообщает http://newsnet.hostenko.com

Керівник проектів громадською організацією “East European Cooperation” (ЕЕС, Литовська Республіка) в Україні, головний редактор УРА-Информ.Донбасс, директор в Центрі вивчення Європейської інтеграції (з листопада 2007 р по січень 2015) переселенка з Донецька, журналістка Наталія Казьоннова пояснила, чому вона (як і багато інших) з радістю сприйняла новину про загибель в Донецьку ватажка незаконного збройного формування “Батальйон Спарта”, громадянина РФ Арсена Павлова, більше відомого як Моторола. Патріоти Українипропонують вам почитати її спогади та міркування з цього приводу.Ось що пише Наталія на свій сторінці в “Фейсбуці”: “…В ленте вопрошают: почему радуетесь смерти Моторолы? Да, я радуюсь смерти этого ублюдка. Такого приподнятого настроения не было давно. Я не кровожадна и устала от войны, смертей и бесконечности дней вне жизни.

5 июля, когда мой город перестал быть моим, в нем появился Моторола. Спустя пару дней, когда я, рискуя, потому что в багажнике машины был отнюдь не мирный (с точки зрения новых хозяев жизни) груз, вывозила Барышню из Донецка, Моторола зажимался со своей самкой на мосту в парке Щербакова. Когда спустя две недели я бежала из своего города, и моя жизнь окончательно рухнула, эти млекопитающие справляли свадьбу – апофеоз пошлости, нахальства, надругательства над самим институтом брака и любовью.

Когда мои родители мотались по блокпостам и спасали наших военных от жажды, Моторола с самкой позировал на фоне крымских пейзажей. Когда ДАП превращался в груду бетона, Моторола самодовольно скалился в камеры каналов “Россия”, “Лайфньюз” и прочих и бахвалился своими “подвигами”.