ПОРАНЕНОГО НЕ ДОВЕЗЛИ: В МЕРЕЖІ З’ЯВИЛАСЯ ПРОНИЗЛИВА РОЗПОВІДЬ ПРО БУДНІ АТО

У мережі з’явилася пронизлива розповідь про звичайний день в зоні АТО, коли бойовики несподівано почали обстрілювати позиції українських військових, і наш підрозділ втратило одного воїна. Сообщает http://zvamynews.blogspot.com

“Такий день був хороший, сонячний, хоч і середина осені. Сепарня давно не давала про себе знати. Хлопці весь день займалися своїми буденними справами. По військовій програмі виключно “спостереження “. Командир пішов пройтися, подивитися свої володіння, туди, де, умовно, сіра зона, глянути, чи не понаставляли чи вороги нових сюрпризів-розтяжок під час затишшя”, – розповіли волонтери. Раптово пролунав постріл, за ним ще один, і почалася перестрілка.

“Постріл, ще один, і ще … Кулеметна чергу і упереміш знову летять Вони. Ні, не по групі, що вийшла пройтися. Обстрілювати значно лівіше, одну з крайніх позицій, так, просто, несподівано, серед білого дня”, – йдеться в повідомленні.

Після цього в ефір включився командир підрозділу і почав роздавати накази: “Для більшості -” за нормами “, тим, хто на бойових -“вогонь”. “Звідси якраз добре коригувати відповідь. Тут перестрілка, як на долоні. Раптом то повідомлення в рації: “У нас 300”. Це вже команда “фас”, це вже не просто “ответка” повинна бути. – 300-й. Як прийняв? – прийняв. Важкий? – Не знаю, я його за кулеметом поміняв, лікарі вже на підльоті”, – додали волонтери. За їх словами, бійцям доводиться повернутися до опорних позиціях, а перед ними – “ділянку, яка хаотично прострілюється, коли ворог чи то помиляється, обстрілюючи конкретну позицію, то чи спеціально розширює зону ураження, щоб наші голови не піднімали для прикриття”.

“Не страшно, всі знали куди йдуть. Всі вірять, що не чіпатиме, бо … просто вірять. Ось він, перший спостережний пункт, влітаємо туди. Лівий фланг продовжує перестрілку з ворогом, той не заспокоївся. І ми всі цілі і неушкоджені. Командир біжить до того опорнику, на якому йде бій. Боєць звідти і хтось по рації одночасно доповідає: “Він 200. Чи не довезли. Йому ж в шию, артерія … Без шансів”, – йдеться в розповіді.

На закінчення волонтери додали: “Тихий осінній день. Бій, поранений, загиблий – за 15-20 хвилин не стало хлопця, який ще тільки-тільки сидів поруч, пив каву, думав про щось своє, будував плани на життя і теж завжди вірив, що чи не зачепить. Віра не рятує. Комусь щастить пройти війну без єдиної подряпини, а хтось залишається там назавжди. Давайте не будемо вгадувати, який день для когось стане останнім – тихий і розслаблений, або коли ворог невгамовно лупить мінометами. Давайте просто допомагати “.