ПОРА ВСТАВАТИ, ПРОКИДАТИСЯ ТА ПІДНІМАТИ УКРАЇНУ - КАРПАТСЬКИЙ МОЛЬФАР ПРО НЕЛЕГКИЙ 2017РІК

Івана Сорохманюка з карпатської Замагори односельчани з повагою називають мольфаром, себто відуном.Сообщает http://kozak.co.ua

Сам дідо Іван «звання» мольфара не любить. «Нема тепер тих давніх мольфарів, що знали заговорювати хмари і говорити з лісом, нема, — хитає головою старий.

— Здрібніли люди! Але, слава Йсу, ще щось знають і вміють чути!» Свою силу дідо Іван пояснює вмінням слухати природу, її непомітні рухи та знаки. Пояснює: «Ви в містах вже нічого не чуєте та не бачите. За гамором, за поспіхом оглухли та осліпли! А я весь час у горах, я вмію чути все, що діє навколо, а потім все те тлумачити».

Чотири роки тому карпатські відуни шокували суспільство пророцтвом про важкі часи для України. Бачив страшні картини майбутнього і дід Іван: «Боліла мені душа, коли почала українська кров проливатися, бо я про те наперед знав, і хотів людей попередити, а мало хто хотів слухати.

Але в народі — найбільша сила, українці — народ правдивий і роботящий. Тому ми все зможемо подолати, хоч як би нас не дурили політики», — каже мудрець.

Новому 2017 року мольфар радіє, бо бачить добрі знаки. Цей рік, кажуть прикмети природи, буде роком пробудження.

«Хіба не видно було — минулого року Україна ніби спала, втомившись від зла. Люди ходили сонні, похнюплені. А тепер з весною пора прокинутися, змити оте все зле, що набралося. Весна прийде так, як добра жінка заходить до дому — без злоби, без крику, але відразу стає світло та тепло».

Віщун свідчить: у 2017 році Україну чекають великі зміни на краще. Нарешті закінчиться війна на Донбасі, і окуповані території повернуться до України.

«Бачу, що буде там велике прозріння, люди зрозуміють, що їх роками за дурнів мали і довели до краю, — пояснює Сорохманюк.

— Ми приймемо їх як блудних синів, хоча рани ще довго болітимуть». Мольфар каже: щоб зцілити Україну, потрібна жінка, справжня матір на чолі народу. Вона знає рідну землю, відчуває її біди та клопоти, і зможе вивести що болить рідній землі, і допоможе їй розквітнути.

Проте на заваді тому ставатимуть сили зла, бо вороги України постійно чинитимуть підступи. «Багато обману буде, коли чорне назвуть білим, а багно — золотом.

Бачу, як негідники замість жінки-матері об’являть народу чоловіка в жіночій подобі. Та фальшива личина голосно зватиме миритися з ворогами, а воювати з друзями.

А ще підбиратиметься до жінки-матері, щоб забрати її силу. Та наш народ не обманеш, бо в ньому сила Правди!» Дід Іван додає, що Правда — на стороні українців, і кожен має докласти власних сил для перемоги.

«Як не трудитися, то не буде нічого! Якщо кривду бачиш — то не минати, а виправити на добро. Як самому сили мало — з людьми гуртуватися. Якщо влада своїх людей не шанує, гнати її в шию. Вірити в себе, в Україну, в материнське серце».

«Слід вірити в себе та в силу народу, — закінчує напучення віщун.

— Багато було вовків у овечій шкурі, та всі вони безвісти згинули. А жінка-мати буде з народом і виведе його до світла.

Пора вставати, прокидатися та піднімати Україну».