ПРОТИ ВСТУПУ УКРАЇНИ В НАТО АБО ДУРНІ, АБО ВОРОГИ — ПОЛІТОЛОГ

Проти вступу України в Північноатлантичний альянс зараз можуть бути або аж неписьменні дУрні або переконані вороги українського народу.  Сообщает http://newsnet.name

Чому так «збудились» від пропозиції референдуму про вступ у НАТО? Тому, що Порошенко пропонує? Та він тимчасовий, як і всі. Чи якщо нелюбий президент пропонує, то треба назло — у союз з РФ? Питання ж не в тому чи іншому президентові, а в можливості — раз і назавжди — забезпечити зовнішню безпеку України й стати реальною військовою, політичною й економічною частиною отого, куди хочеться «без віз». Після НАТО питання вступу в ЄС Київ уже вирішуватиме сам — чи треба воно йому, взагалі.

Чи, все ж таки, генетика-виховання-освіта? Знайшли навіть «мільйони» на референдум, які треба зберегти в бюджеті, якось не по-українськи ігноруючии те, на скільки трильйонів Україна вже зазнала збитків від Росії й про те, що може бути знищена повністю. Дехто з відомих патріотів уже навіть засвітився, назвавши тих, хто піде голосувати «за НАТО», «вышеватниками».

Референдум не означає вступу? Так! Але після позитивного волевиявлення наші політики, чиновники й вояки матимуть крила для вирішення цього питання — для демократичного Заходу такий аргумент вартує багато. Наші політики муситимуть повернути у Воєнну доктрину кінцеву мету військового розвитку, яку викинув Янукович, — вступ у Північноатлантичний альянс. Держава муситиме реагувати на волевиявлення й писати плани на набуття членства.

А якщо — ні, то матиме від нас усіх на горіхи. А ще це гідна відповідь росіянам, хоч і запізніла. Хто не знає, то після атаки на будь-яке повітряне чи наводне судно, транспортний засіб члена НАТО БУДЬ-ДЕ у Європі чи Атлантиці (ст. 6 Статуту) означатиме напад на всіх членів Альянсу (введення в дію ст. 5).

Не приймуть без твердих кордонів? Хтозна. Не повірите, але в Статуті Альянсу немає таких обмежень :). Прийом у НАТО є ПОЛІТИЧНИМ рішенням усіх його членів. Аби захотіли. Але щоб захотіли вони, ми мусимо хоч щось уже робити.

Зрештою, хто «проти», але ще не «кончений», у кого, крім «російського», залишилось щось людське, подивіться у вічі нашим мужнім солдатам на фронті. Невже Вони не заслуговують на краще?

Не виключено, звісно, що Порошенко це ляпнув після тяжкого святкування дня народження «першої леді третього тисячоліття» (це саме тоді, коли на Майдані прощалися з загиблими під Авдіївкою). Або щоб хоч якось «злякати» росію, по-своєму. Може, вже й сам злякався і гадає, як дати «задню». Але це не привід для нас.

Оскільки тема НАТО — чи не єдина смертельна тема для РФ, то в «останній смертний бій» московія кине все і всіх, палитиме прихильників свого диявольського світу «пачками», аби не допустити. «Кримнаш» — це дитячий тест, порівняно з «Україна — в НАТО». Бо в москвофілів усіх рівнів латентності жевріє надія: «Буде Україна в Росії — Крим знову буде наш». Десь так. А ось вступ у НАТО не лише — вперше — реально уможливить повернення «втрачених територій», але й забезпечить безпеку України на віки. Ось тоді всі шовіністи поперевертаються навіть у старих гробах. Злякалися? 🙂

Та Орда, яка зруйнувала-окупувала Давню Україну (Київську Русь) у 13 столітті, була розбита й добита на території України у 14 столітті у, головним чином, двох битвах — під Києвом і згодом на території Кіровоградщини. Після того «давні москалі» та середньоазійці вернули на Схід, засумували й зрештою розпалися.

Це була спільна перемога литовців, поляків, білорусів і українців під керівництвом Великого князівства Литовського. І те, що й тоді частина українців воювала на боці Орди, лише підкреслює сталість історичного протистояння тут, у нас, злободенність і важливість для України союзу з нашими західними історичними побратимами.