Header Ads

 Борис Болотов

Ви маєте знати ПРАВДУ! Заборона соцмереж – інформаційний щит чи ніж у спину демократії?

В експертному та політичному середовищі продовжують бурхливо обговорювати рішення влади про блокування низки популярних російських сайтів, таких як «Однокласники», «Вконтакте», «Mail.ru», «Яндекс», – передає Корупція Інфо







Ба більше, на сайті президента зареєстровано близько 60 петицій про зняття блокадного табу. Підписи збиратимуть 90 днів, і немає сумнівів у тому, що їх буде понад 25 тис. мінімально необхідних. Заборона на доступ у соціальні мережі – поширена світова практика, щоправда, використовують її країни, які навіть із натяжкою не можна назвати демократичними.

Білі плями блокадної історії
Думки про блокадне рішення чітко розділилися. Багато коментаторів шукають аргументи, які довели б, що скандальне рішення – це інформаційний захист від країни-агресора. Припустимо. Тоді виникає низка закономірних питань.

Перше: чому влада раптом вирішила захищатися на четвертому році війни? Разом із російськими соцмережами під заборону потрапила програма 1С, яку використовує понад 300 тис. бухгалтерів. Друге питання: можливо, варто було спочатку розробити український аналог програми, а лише потім забороняти російську? Бухгалтери тепер хапаються за голови та зрозуміло, що за відсутності альтернативи порушуватимуть заборону.

Відчули на собі наслідки й водії, які тепер не мають доступу до послуги Яндекс-пробки. І ще. Якщо йдеться про інформаційний захист, чому ж в Україні продовжують роботу російські оператори «Київстар» і «МТС»? Виходить, що є «правильні» російські компанії, а є «неправильні».

Одним словом, білих плям у блокадній історії вистачає, як і кількості незадоволених (м’яко кажучи) українців, які роками вели свої сторінки на заборонених тепер ресурсах, збирали фото і відеобазу, а тепер в одну мить втратили це все.

Але владу всі ці нюанси, схоже, не цікавлять. Петро Порошенко у статті для американської газети Politiko прокоментував резонансне рішення про заборону російських соцмереж. Зокрема, голова держави заявив, що російські гібридні напади відбуваються переважно в кіберпросторі, а «щупальця Кремля тягнуться до горлянок ключових регіональних центрів України та її трансатлантичних союзників».

Гарант порадив європейським колегам бути хоробрими й «обрізати ці щупальця», аби знову не потрапити під їхню атаку. Однак більшість європейських лідерів, які коментували рішення, солідарні, що це не демократичне рішення, а замах на свободу слова. З критичною заявою також виступила й адміністрація Білого дому.

До речі
У Канаді програмісти IT-компанії StartupSoft планують створити соціальну альтернативу заблокованим ресурсам – мережа Ukrainians. Команда із 30 програмістів готова розробити українську соцмережу одночасно для трьох платформ: web, iOS і Android, – йдеться в повідомленні компанії. Зараз розробники збирають підписи, щоб переконатися в потребі Ukrainians.

Наступ на свободу слова?
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» назвала заборону російських соцмереж «грубим порушенням права на висловлення думок».


Авторитетна міжнародна правозахисна організація Freedom House вважає, що блокування російських сайтів обмежує вільне висловлення думок і переконань.



«Нас турбує таке рішення, що в Україні блокують доступ до медійних ресурсів, сайтів і ЗМІ. Це може призвести до обмеження доступу до інформації, обговорення політичних і соціально важливих питань громадян у плюралістичній медійній сфері», – прокоментував керівник українського представництва організації Метью Шааф.

Зі свого боку в НАТО зазначають таке: «Український уряд чітко дав зрозуміти, що це рішення – це питання безпеки, а не свободи слова. НАТО працює з Україною щодо посилення її реформ, включаючи питання демократії, верховенства закону і дотримання прав людини. Свобода преси належить до теми цього діалогу», – заявили у прес-службі Альянсу.

Прогнозовано обурилися і в офісах сайтів, що потрапили під заборону. «На жаль, рішення про санкції стосується не лише нас. Це санкції проти 11 мільйонів українських користувачів, які щомісяця вибирають наші сервіси, і проти тисяч українських організацій, які використовують наші технології і сервіси для розвитку своїх бізнесів», – заявив Владислав Леготкін, прес-секретар «Вконтакте» в Україні.

Заборонений плід і обхідні шляхи
Не секрет, що коли не вміють боротися до переможного кінця, вдаються до найрадикальнішого способу – заборон.


«Якщо чесно, я не вірю, що доступ закривають заради безпеки країни. Наша влада, приборкавши телебачення, тепер перекриває соціальні мережі, хоч і під приводом добра, але просто з остраху за своє майбутнє. «ВКонтакте» – наймасовіший сайт української молоді – тієї сили, яка завжди була драйвером протестів», – написав на своїй сторінці в Facebook відомий політолог Сергій Гайдай.

Загалом експерти констатують: через запровадження інформаційних санкцій Україна опинилася в «закритому клубі» країн, де використовуються подібні методи. Сусіди в нас виявилися ще ті!

Китай використовує одну з найпросунутіших систем з обмеження інтернет-контенту – «Золотий щит», за кордоном відомий як «Великий китайський файрвол». У КНР заблоковані такі популярні ресурси, як Google, Flickr, Dropbox, Facebook, Twitter, YouTube. Однак у Піднебесній є китайський сервіс мікроблогів на кшталт Twitter – Weibo.







У 2010 році влада Пакистану заблокувала соцмережі, в яких масово поширювалися карикатури на пророка Мухаммеда, а у КНДР взагалі у більшості населення немає доступу до «Всесвітньої павутини». Блокує опозиційні сайти й кубинський уряд, а в Ірані після антиурядових хвилювань у 2009 році, названих «Twitter-революцією», було ухвалено закон, що дає владі право забороняти сайти, котрі суперечать «порядності та суспільній моралі». Серед країн, де влада (переважно через острах масових протестів) жорстко контролює інтернет-простір також значиться Саудівська Аравія, Туркменістан, Єгипет, Бахрейн, Венесуела.

27 березня 2014 року влада Туреччини заблокували доступ до Twitter і YouTube. Місцеві опозиційні ЗМІ тоді повідомляли, що пов’язано це з тим, що в соціальних мережах з’явилося багато критики на той момент прем’єра Реджепа Тайіпа Ердогана. Тим часом після цього Конституційний суд визнав блокадну тактику влади незаконною.

Цензуру в інтернеті легко оминати. Є купа «профільних» програм, і, як розповідають учорашні користувачі «Вконтакте», шляхи з чітко виписаним обхідним маршрутом уже розсилає і ця соцмережа. Найпопулярніші способи оминути заборонений бар’єр – використання VPN, віртуальної приватної мережі, а також системи забезпечення анонімності TOR. У перерахованих вище країнах люди масово використовують зазначені програми та виходять за рамки інтернет-цензури.

Словом, обхідних шляхів удосталь, питання в іншому. У тому, що неприємно перебувати в одній компанії з державами, які до демократичних форм правління також близькі, як небо до землі. У всій цій історії, мабуть, є лише один позитивний момент: Facebook і Twitter не потрапили до «чорного списку». У будь-якому разі, поки що.
На платформі Blogger.