15 червня – Свято Євхаристії (Божого Тіла). ЩО категорично заборонено робити в цей день, щоб не накликати на себе біду!

Свято Тіла і Крові Христових випадає на другий четвер після Зіслання Святого Духа або ж у четвер після неділі Всіх Святих. Це – урочисте святкування Євхаристії (таїнство причастя). Для католиків євхаристія — священний дар, який залишив Ісус Христос своїй церкві під час останньої вечері.  Пише http://de-facto.cc

Ось що написано у Святому Письмі: “Хто не їстиме мого тіла і не питиме моєї крові – не матиме життя в собі. Хто їсть моє тіло, п’є мою кров – не має спраги ніколи”.

Належить це свято до рухомих церковних свят, не маючи конкретної дати. Хоча Божого Тіла і припадає на четвер, основні урочистості Церква зазвичай переносить на неділю. В цей день у храмах не лише причащаються, а й освячують віночки – символ життя вічного. Після Літургії обходять процесією навколо храму.

Освячені віночки служать як оберіг домівок. Вони плетуться з цілющих трав, які якраз до середини червня набирають своїх чудодійних властивостей. У вінки вплітають найкращі трави і квіти, які розростаються у цей час: материнку, чебрець, ромашку, м’яту, розхідник (очиток), деревій та інші. Освячені вінки зазвичай вішають біля дверей або ікон, і таким чином вони служать оберегом дому і родини. При потребі їх використовують у лікувальних цілях для людей і домашніх тварин. Висушені вінки спалюють і ними обкурюють приміщення.

Хоча спочатку це свято було винятково релігійним, поступово багато людей стали сприймати його як народне. Воно поєднало сувору обрядовість церковної служби та ігрові елементи, які характерні гучним дохристиянським святам. Найбільш красивою традицією цього дня є хода, під час якого прийнято розкидати пелюстки троянд або інших квітів у католицьких храмах.

Вперше це свято відзначали в 1247 році в Бельгії, в Льєжській єпархії. А вже у 1264 році папа Римський Урбан IV визнав це свято загальноцерковним. Папа дарував усім учасникам святкової меси індульгенції. Чинопослідування Свята Тіла і Крові Христових склав Фома Аквінський.

Примітно і те, що в цей день діти йдуть до першого причастя – переважно це діти віком 7-9 років, які ще не мають багато гріхів, але вже усвідомлюють свою роль і місце у житті Церкви та вчаться відповідати за свої вчинки й оцінювати їх. Одягнені у білий одяг, вони нагадують маленьких ангелят із квітами. Свято першого причастя стає урочистою подією для всієї родини.