Дев’ять кіл розмитнення. Як я привіз авто з Польщі
Слово «розмитнення», мабуть, до цього часу лякає кожного, хто задумується над купівлею авто за кордоном. Раніше, окрім всього іншого, воно асоціювалося із величезними фінансовими витратами, які в декілька разів перевищують ціну автомобіля.
Пише http://de-facto.cc
Зараз же, після прийняття так званого «Закону 3251», багато хто продовжує сприймати розмитнення як процедуру, максимально напаковану бюрократією, незрозумілими схемами, корупцією і ризиками. Чесно кажучи, десь так це бачив і я. Допоки не наважився на власному досвіді переконатися, які вони — кола пекла польсько-української бюрократії.
Ідея
По-швидше наекономити грошей і будь-що привезти машину з-за кордону — це не мій випадок. Мені, в принципі, вистачало стареньких «Жигулів» і я б точно їздив на них ще років зо 5. Якби не той самий Закон України із довгою назвою «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів».
Якщо не вникати в деталі, то суть його полягає у зниженні акцизу на розмитнення б/в автомобілів. Звісно, автомобілі повинні відповідати певним критеріям, про які я напишу далі. Але навіть після того, як я прочитав цей закон, то продовжив ставитися до нього скептично. Якось не вірилося, знаєте, що він прийнятий не «для галочки». Та кілька розмов зі знайомими, які розмитнили таки авто за цим законом, переконали мене, що все можливо.
31 травня 2016 року Верховна Рада України прийняла законопроект №3251, який передбачає значне зниження акцизних ставок на розмитнення авто з Європи. Фото — “Львівська газета”.
Щоправда, люди, з якими я спілкувався, ввезли авто з-за кордону не самі, а через посередників. Тобто, вони платили посереднику гроші, оформлювали довіреність і посередник приганяв їм авто під розмитнення. Така послуга, в залежності від ціни авто, коливається від $400 до $1000. Чесно кажучи, я був не готовий платити таку суму за 2-3 дні роботи і вирішив сам розібратися у всіх нюансах, процедурах і підводних каменях.
Підводні камені
Їх є. Перш за все, ви повинні пам’ятати, що їдете в чужу країну, де діють свої закони — формальні і неформальні. Все може зірватися вже на етапі оформлення візи, на кордоні, або ж в дорозі. Трапитися може всяке, і про будь-який незрозумілий нюанс краще розпитатися заздалегідь — аж до кольору будинку, в якому розташований ваш хостел. «Язик до Києва доведе» — одна із основних фраз, які ви повинні пам’ятати протягом всієї поїздки.
Не соромтеся, не бійтеся виглядати смішним — набагато смішніше ви виглядатимете, якщо перед самим кордоном, вичекавши у черзі 12 годин, згадаєте, що забули оформити експортну декларацію для виїзду з Євросоюзу. Зрештою, за запитання вас ніхто не з’їсть — всі ми люди. Дехто — ще й людина, якій ви платите гроші. Наприклад, свого митного брокера я добряче помордував запитаннями і перед, і під час, і після поїздки. Але саме тому вона пройшла вдало.
Якщо по-факту, то закон «3251», попри усталену думку, дозволяє розмитнити автомобіль, старший за 5 років. В законі чітко вказано, що авто, виготовлені після 1 січня 2010 року підпадають під дію закону. Також автомобілі повинні бути виготовлені не в Росії та відповідати екологічному стандарту «Євро-5». Є і інші обмеження, але якщо ви ввозите авто для власного користування, то цих критеріїв — цілком достатньо.
В Польщі старі авто можна розмитнити набагато дешевше, ніж в Україні. Той самий “Запорожець” при ввезенні у Польщу разом із розмитненням коштує 500 доларів, при ввезенні в Україну — 3000 доларів. Фото — Михайло Катрук
Підготовка
Загалом до поїздки я готувався десь зо два місяці. Звісно, це не означає, що я цілими днями сидів і складав плани. Але подивитися відео на YouTube, прочитати кілька статей, розпитатися знайомих, знову ж таки — це займає якийсь час. І краще робити все це поступово, вдумливо, не в авральному режимі. В кінці кінців, ви не за булкою в хлібний ідете. Купити барахло і напартачити з документами ви встигнете завжди. Тому краще зробити все, щоб не встигнути.
Детальних текстів на цю тематику особисто мені бракувало. Принаймні, в кожному із матеріалів, з якими ознайомився, я бачив якісь неоднозначні моменти, неточності і недомовки. Саме тому цю статтю я стараюся робити якомога вичерпнішою.
Зате з відеоматеріалами проблем не було. За запитом «Як розмитнити авто з Німеччини», чи «Розмитнення з Польщі» ви легко знайдете на YouTube відеоблоги з покроковими інструкціями та історіями з власного досвіду. Те ж стосується і запитів «Як правильно вибрати б/у авто», «Купівля б/у авто» і т.п.
За квітень 2017 року в Україну ввезли 4,5 тисячі вживаних авто. Найчастіше серед них зустрічаються Skoda Octavia, Volkswagen Passat та Renault Megane.
В Інтернеті я шукав і сам автомобіль. Найпопулярнішим польським сайтом з оголошеннями про продаж авто є otomoto.pl. Є безліч інших ресурсів, проте оголошення там часто дублюються із сайту на сайт. За моїми спостереженнями, на Otomoto — найбільше оголошень, і моніторингу цього ресурсу повинно вистачити для того, щоб знайти авто до душі.
Дорога туди
В Польщу я їхав сам. Проте в Кракові мене зустрічав друг, який забронював хостел і пізніше допомагав із підбором авто. Також він одразу допоміг купити картку польського оператора мобільного зв’язку. Врахуйте, що без Інтернету при купівлі авто обійтися майже неможливо. Мережа буде потрібна вам і при пошуку адрес, і при пересиланні фотокопій документів брокеру, і взагалі — так надійніше.
Якщо картка потрібна вам на кілька днів, як мені, то непоганим варіантом буде мобільний оператор «Play». За 5 злотих ви отримуєте гігабайт Інтернету і надзвичайно дешевий телефонний зв’язок з Україною. Хоча роумінг українських операторів теж ніхто не відміняв. Теоретично, все можна зробити самому, і без Інтернету, але це — і важче, і небезпечніше, і з’являється багато всяких нюансів, типу — знання мови на рівні «я все розумію, все можу сказати». А так — я заплатив другу гроші за його час та за бензин, і він два дні возив мене ближніми і не дуже околицями Кракова. Зрештою, підтримка вам ніколи не завадить.
Із західної України добратися до Польщі сьогодні нескладно. Можна вибрати і варіант із потягом, і з рейсовим автобусом, я вибрав — із “Бла-бла-каром”. Це — і швидше, і зручніше, і дешевше. З Івано-Франківська до Кракова така поїздка вартуватиме 300-400 гривень, залежно від волі водія та стану вбитості автомобіля. Загалом, із проходженням кордону, на дорогу в мене пішло 9 годин.
1 серпня 2017 року “Укрзалізниця” запровадить потяг сполученням Львів-Краків. З грудня 2016 потяги регулярно курсують між Львовом та Перемишлем.
День, коли ви прибуваєте в Польщу, можна використати із користю — домовитися із власниками і переглянути кілька автомобілів. Щоправда, оформити всі документи ви все одно не встигнете, швидше за все. Також врахуйте, що дорога втомлює, кордон — ще більше, а літом — особливо. Тому другу половину цього дня ви можете провести «як в тумані», що при купівлі авто — не дуже добре. Концентрація тут потрібна завжди.
Наприклад, у Краків я приїхав о 14:00, а о 17:30 ми оглядали перше авто за 25 кілометрів від міста. І от, коли ми вже почали обдивлятися автомобіль, власник питає: «А ви з України? Вам не підійде ця машина, тут Євро-4.» Звісно, навіть якби у власника не було совісті, пізніше ми б зателефонували у сервісний центр «Peugeot» і попросили би перевірити за номером кузова, чи відповідає це авто стандартам Євро-5. Але можна було не втрачати час і запитатися про це ще до поїздки.
Купівля
Авто, яке мене влаштовувало, ми знайшли наступного дня, на свіжу голову, в іншому воєводстві. При пошуку на польських сайтах є можливість шукати авто не лише в конкретному місті, або регіоні, а в радіусі 15, 50, чи 300 кілометрів. Можна шукати і в одному конкретному місті, добиратися до місця зустрічі громадським транспортом, але ризики та незручності при цьому ви усвідомлюєте самі.
Наше авто було за 80 кілометрів від Кракова, в невеликому містечку, до якого добратися без автомобіля було б дуже важко. До речі, купівля авто в європейських селах та містечках має низку переваг — там машини рідше потрапляють в ДТП і менше шансів натрапити на перекупника, який намагатиметься продати вам трансформера з чотирьох битих-перебитих автомобілів. Хоча буває різне і перевіряти все потрібно в будь-якому випадку.
У Польщі можливість купівлі відремонтованого після ДТП автомобіля значно вища, ніж в Німеччині чи Франції. Місцеві підприємці часто заробляють на ремонті та перепродажі битих авто із Західної Європи.
Авто, яке ми оглядали, не мало техогляду (обов’язкового у Польщі) і власник тут же, при нас, пройшов його на СТО. Але навіть якщо техогляд є, ви можете домовитися і відвезти авто на станцію техобслуговування, де його за 100 злотих повністю оглянуть. Окрім того, ми самі перевірили кузов авто товщиноміром, який можна позичити у знайомих, взяти в оренду, або ж купити. Річ таки потрібна — є можливість пересвідчитися, чи справді авто «не бите, не мальоване» і аргументовано торгуватися, якщо власник сказав неправду.
Оформлення документів
Отут ми переходимо до найцікавішого. Бюрократії вам вистачатиме протягом всього процесу. Але якщо ви перед поїздкою добряче розпитаєтеся свого брокера, митників, запишете все у блокнот — проблем у вас буде набагато менше. Отже, для розмитнення авто з Польщі вам потрібні:
1. Техпаспорт (бріф)
2. Карта поязду (додатковий документ до техпаспорта)
3. Купча (договір купівлі-продажу). Якщо ви купляєте авто в приватної особи, то купчу, теоретично, можна писати від руки. Але в Інтернеті за запитом «Umowa sprzedaży samochodu» ви знайдете зразок, який виглядатиме більш офіційно. Для державних структур це дуже важливо — щоб все виглядало офіційно. Єдине, в цьому зразку вам потрібно буде десь під рядком про рік виготовлення дописати пункт «Kraj pochodzenia». Знову ж таки, це потрібно для українських митників як свідчення того, що авто — не з Росії. Вони це потім перевіряють все одно, але пункт в купчі дописати треба.
4. Чек із банку. Платити попередньому власнику авто краще через банк. Чек звідти — це ще один доказ того, що ви заплатили саме таку суму, і саме від неї потрібно відштовхуватися при нарахуванні коштів за митне оформлення. Чим більша сума вказана в чеку, тим більше ви заплатите за розмитнення. Звісно, це — не панацея, і митники завжди можуть засумніватися, чи справді ваш BMW X6 коштує 10 тисяч злотих. Але квитанція із печаткою банку не завадить.
Типовий бланк банківської квитанції в Польщі.
5. Експортна декларація. Без неї вас не випустять із ЄС. Тобто, випустять, але не так, як вам потрібно. Цей документ ще називають «Фактура SAD», офіційно польською — «Wywozowy dokument towarzyszący». Його вам пізніше потрібно буде оформити в польських митних брокерів. Я телефонував у брокерські фірми в Кракові, але жодна із них такого документу видати не могла. Зате в Перемишлі проблем із цим не буде. При виїзді з Перемишля є будівля в промисловій зоні, де з десяток різних брокерів знімають офіси. Адреса — Ofiar Katynia, 26. Там з вас візьмуть 100-120 злотих і через півгодини видадуть експортну декларацію. Одразу попросіть зробити кілька копій — вони потрібні будуть і на польському, і на українському кордоні.
Якщо на авто встановлені регулярні польські номерні знаки, то вам, можливо, прийдеться зняти автомобіль з реєстрації. «Можливо» — тому що є випадки, коли українські митники вимагають це, є випадки — коли ні. Тут все залежить від специфіки митниці у вашому місті, про яку ви також можете розпитати брокера.
Після того, як ви оформили все, окрім експортної декларації, ви повинні надіслати своєму брокеру (на е-мейл, Skype, Viber) фотокопії документів і вказати, який пункт пропуску на кордоні ви пересікатимете. Брокер за своїми магічними брокерськими формулами обчислить суму, яку ви повинні сплатити за розмитнення і надішле вам її разом із номером рахунку. Це повідомлення ви повинні знову надіслати в Україну своєму родичу (другу, співробітнику), який піде у банк з ксерокопією вашого паспорта та ідентифікаційного коду і сплатить суму на рахунок. Фото квитанції він надсилає або вам, а ви — брокеру, або ж родич-друг-кум одразу відсилає квитанцію брокеру. Після цього ви чекаєте.
Дорога назад
Зранку, можливо — ввечері того ж, або наступного дня, брокер надсилає вам номер попередньої декларації громадян (ПДГ), за яку ваш родич і заплатив гроші. Ця сума приблизно збігається із загальною сумою митного оформлення, тому після повернення в Україну вам потрібно буде доплатити за розмитнення лише в тому випадку, якщо зміниться курс валют. Номер ПДГ ви пізніше скажете на українському кордоні митнику, який звірить його із базою даних і оформить вам необхідний пакет документів.
Проте перед тим буде дорога до кордону, на якій також можуть виникнути різні обставини. Наприклад, попередній власник вашого авто міг їздити із простроченим страховим полісом. Звісно, можна ризикнути і проїхати ці 20, 100, 300 кілометрів до кордону без страховки. Але, по-перше — штрафи в Польщі великі, по-друге — про страховий поліс у вас запитають на польському кордоні. Якщо він буде прострочений, то неприємності вам гарантовані.
В Польщі штраф за відсутність обов’язкового страхового полісу у 2017 році складає 4000 злотих.
Також завчасно подумайте (ще до того, як надіслати брокеру фотокопії документів), який пункт пропуску на кордоні ви хочете перетинати. Найбільш оперативно оформлюють документи на великих пунктах — «Медика-Шегин»і та «Корчова-Краковець». Разом із тим, ці пункти пропуску є найпопулярнішими і тут часто бувають багатокілометрові черги перед кордоном. Ще перед поїздкою я намагався дізнатися, чи зможуть оформити розмитнення на віддаленому ПП «Кросцєнко-Смільниця». Справа в тому, що черг там не буває майже ніколи. Проте телефони там вперто мовчали, а на Львівській митниці мені сказали, що на «Смільниці» можуть і не знати, як правильно оформити всі документи, адже там немає відділу оформлення транспорту. Тому я зупинився на Шегині — там довго, але напевно.
«Довго» на кордоні — поняття відносне. Все залежить від того, наскільки ви морально підготувалися проїхати 1-2 кілометра за 10 годин. Інколи тут можна стояти добами, інколи — 5 хвилин. Темп життя кордону залежить від дуже багатьох факторів, які людині з-за меж цієї субкультури дуже важко передбачити. Наприклад, за моїми спостереженнями з веб-камер, черги в середу і четвер мали би бути малі. Принаймні — менші, ніж у п’ятницю. Але в день, коли я приїхав на кордон, до митників завітала перевірка з СБУ. І ви розумієте, що швидко оформлювати документи їм було важко.
Черга з польської сторони перед пунктом пропуску “Медика-Шегині”. Інколи люди проводять тут кілька діб.
Загалом на кордоні я провів дванадцять годин і вважаю, що в тих умовах мені ще повезло. Люди, що приїхали на кордон за дві-три години після мене, наштовхнулися на чергу вже десь на околицях Перемишля, а це — кілометрів 6 так точно. До речі, черг перед кордоном є одразу п’ять — в залежності від того, з якою метою ви перетинаєте державний кордон. Наш ряд — крайній справа, з вантажними автомобілями. Наймасивніший, найсуворіший.
Митне оформлення
Перший етап того, що власне і називається «розмитненням» очікує на вас на українському кордоні. Людині, яка вперше проходить цю процедуру, доволі важко зорієнтуватися, що і як потрібно робити. Наприклад, ви не зайшли в одне з десяти віконечок, які минали. А треба було. Вертайтеся! Авто поставили отут, а треба було — 3 метри далі. Вертайтеся! До того, як ви зробите щось неправильно, вам ніхто нічого не пояснюватиме. Тому, знову ж таки, розпитайтеся в черзі у людей, які часто проходять цю процедуру: як, що, де і коли. Часу в черзі у вас буде достатньо.
Разом із тим, не слухайте “спеціалістів”, які будуть радити вам пхати в кишеню кожному митнику по двісті гривень. Так, молоді працівниці митниці посміхатимуться вам, даруватимуть файлики, пропонуватимуть свою допомогу у складаннні документів у цей файлик… Але чи сприймати це за новий рівень вимагання хабаря — справа ваша. У всякому разі, на митниці все ще можуть створити умови, при яких ви захочете заплатити гроші. Але це — явно не ті методи, які були у 90-х.
Інша справа, якщо хтось хоче дописати в акт огляду автомобіля, який складають тут же, якісь додаткові пошкодження. Так, це — можливо. І є думка, що потім розмитнення справді виходить дешевше. Формально. Але у цьому випадку ви, по-перше, берете участь у злочині. По-друге, вам прийдеться давати хабар ще й на внутрішній митниці, де огляд автомобіля проводять ще раз. І в результаті — не факт, що цей шлях вийде дешевшим. Якщо робити все по закону, то особливих проблем при розмитненні виникнути не повинно. Принаймні, у мене не було.
У січні 2017 року військова прокуратура затримала в.о. заступника начальника Львівської митниці Юрія Борисова (на фото). Наступного дня через корупційний скандал усе керівництво Львівської митниці відсторонили від роботи – начальника Віталія Черкунова та його заступників Анатолія Скакуна і Володимира Пономаренка. Пізніше їх поновили на роботі.
Після огляду автомобіля і процедури оформлення вам видадуть ще декілька документів, які ви пізніше повинні будете подати на внутрішню митницю у вашому місті. Це — акт огляду автомобіля і дві попередні декларації громадянина зі всіма штампами та підписами. На вашому договорі купівлі-продажу також поставлять штампи, біля яких вам потрібно буде поставити ще один штамп — про проходження радіологічного контролю. Про нього, знову ж таки, ніхто не нагадуватиме, але його поставити потрібно — або на кордоні, або на внутрішній митниці. Краще — на кордоні, часу ця процедура не займає майже зовсім. В черзі перед кордоном вам знову ж таки радитимуть занести в будку до радіолога 50 гривень — не потрібно вам цього. Все можна пройти без грошей, головне — терпіння і знання своїх прав.
Після перетину кордону у вас є 10 днів для того, щоб привезти авто на внутрішню митницю. За цей час вам необхідно буде оформити так званий «сертифікат відповідності». Це — документ, який підтверджує, що ваше авто не пошкодить дороги, по яких їздять КРАЗи 1959 року випуску і не забруднить навколишнє середовище країни, де тридцять років тому вибухнув атомний реактор. За такий документ ви заплатите 1250-3000 гривень — залежно від підприємства, на якому проходитиме сертифікацію. Сертифікаційні центри, до речі, є лише у 6 містах країни, тому відкладати на довго цю процедуру не варто. На митницю ви повинні заїхати вже із сертифікатом.
Додаток до сертифіката відповідності.
Перед внутрішньою митницею також можуть бути черги, тому туди краще їхати зранку, ще до початку офіційного робочого дня. Фактично, після того, як ви завезете авто на територію митниці, віддасте частину документів митнику, іншу частину — брокеру, ваші муки із митним оформленням можна вважати завершеними. Формально. Адже на митниці завжди можуть виникнути якісь запитання і нюанси. Але якщо ви все зробили вірно, то брокер решту роботи зробить за вас. В кращому випадку — після обіду ви зможете забрати своє розмитнене авто.
Реєстрація транспортного засобу
Ніхто нічого не пояснюватиме, допоки ви не зробите щось не так, запам’ятайте. Потрібно просто йти у відділ реєстрації транспортних засобів поліції, першим ділом — займати чергу в касу, і потім — питатися. Але спочатку потрібно йти в касу, в будь-якому випадку. Касиру потрібно сказати, що ви розмитнили авто і хотіли би зареєструвати його в Україні. Вам назвуть суму, в яку входитиме податок до пенсійного фонду (3% від вартості автомобіля), послуги експерта та вартість номерних знаків. В моєму випадку, при вартості автомобіля 3300 у.о., за його реєстрацію я заплатив близько 3000 гривень.
Далі на вас знову очікують черги, черги і черги. Взагалі, навіть зважаючи на проходження кордону, процедура реєстрації авто здалася мені найбільш заплутаною. Швидкою, але заплутаною. Дуже багато віконець і черг, в яких ніхто нічого не знає, як і ти. Зате, знову ж таки, все можна зробити без хабарів. При таких натовпах довкола віконець справді треба дуже захотіти, щоб умудритися дати хабар. Якщо із документами та авто все в порядку — проблем не буде. О 14:00 я вже прикручував українські номери до свого автомобіля. Шикарне відчуття, я вам скажу.
Замість епілогу
Загалом Peugeot 207, 2011 року випуску із дизельним двигуном 1,4 літра обійшлося мені в 4900 доларів. Це — із дорогою, проживанням, послугами брокера, сертифікатом, паливом — із усім-усім. І нехай я таки немало заплатив державі, нехай 4900 — це таки більше, ніж 3300, які я заплатив попередньому власнику, але це — не 6500-7000 доларів, які за аналогічне авто з набагато більш вбитою ходовою потрібно заплатити в Україні.
Юр Присяжнюк, “Франківчани”.
Post a Comment