Наталля Мосійчук відверто розповіла про кохання
На честь Дня святого Валентина, який відзначається щорічно 14 лютого, Ivona пропонує дізнатися романтичні історії кохання улюблених телеведучих.
Пише https://prefiks.win
Відома українська телеведуча ТСН Наталія Мосейчук розповіла про свою історію кохання з чоловіком Іллею.
Історію нашого знайомства я називаю “Десять років назустріч”. Вперше я побачила Іллю, коли прийшла працювати на студію “Експрес-інформ” (це маленька компанія, яка згодом розрослася до 5-го каналу). Тоді студія займала всього три кімнатки включаючи маленький ньюс-рум, виробляла економічні десятихвилинні новини і перебувала в концерні Укрпромінвест. Мене взяли туди на позицію ведучої. Я прийшла після коротенького декретної відпустки. Моєму старшому синові було на той момент 10 місяців. Я жила тоді двома роботами і картинками: будинок-тролейбус-метро-робота. Я мало з ким спілкувалася, у мене не було нових знайомств і розмов “за чашкою кави або чаю”.
Ілля в той час теж працював в Концерні. Іноді ми зустрічалися з ним в коридорі. Ми не віталися, тому що не були знайомі особисто. І бажання спілкуватися у одного з нас не було. Як, власне, і приводу. Хоча одного разу привід з’явився, але тоді ще було не наше час. Пам’ятаю, як йшов проливний дощ. Я стояла на зупинці в очікуванні 53 автобуса з “Рибальського півострова”. Раптом з-за рогу з’явилася одна єдина машина на годину очікування. Розкрилося віконце і людина ввічливо запропонував підвезти мене до метро. Жалості до себе я не допустила, відповіла “спасибі, я 53-ї почекаю”. І залишилася стояти під дощем. Ввічливим чоловіком був мій майбутній чоловік. Але тоді в 1999 році я цього ще не знала.
Минуло 9 років. Я працювала вже на п’ятому каналі. Одного разу на канал прийшов фінансовий директор. І я дуже здивувалася, побачивши, що новим менеджером стала людина “з коридорів” концерну. Для мене це мало що змінювало. Ілля Іванович на мою роботу не впливав і ми ніяк не перетиналися. Поки я не вирішила залишити 5 канал. Пам’ятаю звідти вже пішов Роман Скрипін, людина, яка була гарантом багатьох чесних і гідних правил в нашій роботі. Його звільнення підштовхнуло моє. Правда, зважитися було складно. І Ілля Іванович якраз і став тим, хто дав мені сміливість цей крок зробити. Одного разу він просто запитав: “чи все у Вас в порядку, Наталя?”. І я відверто розповіла про свої сумніви. Уже через кілька днів я працювала на “1 + 1”. Почалася нова сторінка в моєму професійному житті. А ось на особистому довелося поставити крапку … І в третій раз ми зустрілися через рік, коли нам просто було чим поділитися і захотілося це зробити. З тих пір ми разом. Я називаю цю історію “десять років назустріч”.
Пише https://prefiks.win
Історію нашого знайомства я називаю “Десять років назустріч”. Вперше я побачила Іллю, коли прийшла працювати на студію “Експрес-інформ” (це маленька компанія, яка згодом розрослася до 5-го каналу). Тоді студія займала всього три кімнатки включаючи маленький ньюс-рум, виробляла економічні десятихвилинні новини і перебувала в концерні Укрпромінвест. Мене взяли туди на позицію ведучої. Я прийшла після коротенького декретної відпустки. Моєму старшому синові було на той момент 10 місяців. Я жила тоді двома роботами і картинками: будинок-тролейбус-метро-робота. Я мало з ким спілкувалася, у мене не було нових знайомств і розмов “за чашкою кави або чаю”.
Ілля в той час теж працював в Концерні. Іноді ми зустрічалися з ним в коридорі. Ми не віталися, тому що не були знайомі особисто. І бажання спілкуватися у одного з нас не було. Як, власне, і приводу. Хоча одного разу привід з’явився, але тоді ще було не наше час. Пам’ятаю, як йшов проливний дощ. Я стояла на зупинці в очікуванні 53 автобуса з “Рибальського півострова”. Раптом з-за рогу з’явилася одна єдина машина на годину очікування. Розкрилося віконце і людина ввічливо запропонував підвезти мене до метро. Жалості до себе я не допустила, відповіла “спасибі, я 53-ї почекаю”. І залишилася стояти під дощем. Ввічливим чоловіком був мій майбутній чоловік. Але тоді в 1999 році я цього ще не знала.
Post a Comment