США І ГОЛОДНИЙ СOBOК. ЧОМУ ЗАМІСТЬ ПОДЯКИ ВATHИКИ ЗАВЖДИ КЛАДУТЬ “ВЕЛИКУ КУПУ”

Друзі, а ось цікаве питання – чому в пост-радянських країнах і зокрема в Росії так багато людей не люблять США? Якщо подивитися на історію XX століття – то у СРСР і Росії не було ніяких збройних конфліктів зі Штатами (навпаки – разом воювали як союзники проти нацистів), а в голодні роки і за часів Другої світової війни США досить багато допомагали і Радянської Росії (в 1921 -22 роках), і пізніше СРСР – посилаючи туди в складні голодні роки «ніжки Буша» і іншу гуманітарну допомогу, на кшталт каші і пюре швидкого приготування.

Пише http://likeme.pp.ua

Зараз про це чомусь згадувати не прийнято – напевно, ці знання розхитують скріпи. Замість подяки фанати СРСР періодично скрикують «перетворимо Піндос в радіоактивний попіл!»; а також, доверху начитавшись книжок про попаданцев, готуються висаджувати сталінський десант над Вашингтоном, пише популярний білоруський блогер Максим Мирович в Facebook.

Якщо подивитися на історію XX століття – то США як мінімум три рази крупно допомагали СРСР, і всі три рази стосувалися забезпечення Країни Рад продуктами харчування, і в сьогоднішньому пості я вам про це розповім.

Голод у Поволжі.

У 1921-22 роках в СРСР стався страшний голод, що торкнулася в основному Поволжі – голод був викликаний невмілою політикою радянської влади і забрав життя близько 5 мільйонів чоловік. США, офіційно не визнає існування Радянської Росії, проте вирішило допомогти простим людям – і відправили туди допомогу в обсязі близько 80 мільйонів доларів (якщо перерахувати на сучасні долари – це будуть мільярди). Займалася цим гуманітарна місія ARA (American Relief Administration) – в цілому одна з наймасштабніших гуманітарних місій XX століття.

На фото нижче – вантажівка служби ARA в Поволжі. Влітку 1922 року їжу в їдальнях ARA, а також спеціальні кукурудзяні пайки отримували майже 9 мільйонів чоловік, а в кінці літа – вже понад 10 мільйонів. У найбільш активні місяці в ARA працювало 300 американських громадян, а також 120 тисяч чоловік, найнятих в радянських республіках.

А ось так виглядали продуктові набори, які поставлялися в Радянську Росію. Чай, цукор, борошно, харчові жири, рис, згущене молоко, консерви. Всього за 1921-23 роки росіяни отримали 1.163.296 таких посилок, щодня американці годували від 7 до 10 мільйонів людей:

Якщо вам дуже не подобаються США, але при цьому ваші предки звідкись з Поволжя – просто подумайте про те, що може бути саме ця країна врятувала від голодної смерті ваших бабусю і дідуся.

Друга Світова і Ленд-ліз

Через два десятиліття після голоду в Поволжі трапилася Друга світова війна, в якій США виступили проти нацистської Німеччини – американський флот, авіація, а також десантники і морпіхи брали активну участь в бойових діях по всьому світу (не даючи Німеччини стягнути всі війська на Східний фронт) але найголовніше – США надавало величезну матеріальну допомогу СРСР, яка відома під назвою ленд-ліз

За ленд-лізом СРСР отримав допомоги на цілих 9,4 мільярда доларів (для сучасних цифр множте суму в кілька разів), близько 40% з яких становило військове спорядження (стрілецьку зброю, танки, автомобілі і т.д.), а все інше – товари першої необхідності і продукти харчування. Радянські солдати забезпечувалися американською тушонкою, маслом, шоколадом, яєчним порошком і безліччю інших продуктів.

Говорити про те, що мовляв «ленд-ліз це дурниця», мовляв ми і так закидали б німців шапками можуть тільки ті, хто нічого не розуміє ні в війні, ні в економіці – величезна кількість боїв було програно саме тому, що військам на фронті не вистачило тилового забезпечення, в буквальному сенсі – не було що їсти і чим заправляти техніку. Так що і тут США дуже сильно допомогли СРСР.

А ще часто можна зустріти коментарі, що мовляв США якось «нажилися» на СРСР, поставляючи йому свої товари. Друзі, за умовами ленд-лізу оплачувався тільки той товар, який не був витрачений під час війни. За підсумком СРСР оплатив лише 7% від загальної вартості поставок, та й то тільки через роки.

На фото 1944 року – ленд-лізовскі Студебекери під Можайськом

Кінець СРСР і «Ніжки Буша».

В останні радянські роки в магазинах був страшний дефіцит навіть найпростіших товарів – в тому числі і продуктів харчування. США і тут прийшли на допомогу СРСР, організувавши поставки гуманітарної допомоги, плюс особисто Горбачов домовився з Джорджем Бушем про постачання в СРСР заморожених курячих стегенець – навіть така проста їжа, як курятина (вважається у всьому світі їжею бідняків і найдоступнішим джерелом тваринного білка), в СРСР була страшним дефіцитом. Завдяки «історичної угоди» між Михайлом Сергійовичем і Джорджем американські стегенця отримали неофіційну назву «ніжки Буша».

Що цікаво – вже навіть після відносної стабілізації економіки за єльцинських років багато колишніх радянськихі громадян часто купували курячі стегенця – вони залишалися відносно дешевим білковим продуктом, який могли собі дозволити навіть люди з низьким достатком – з парочки «ніжок Буша» можна було, наприклад, зварити суп на цілу сім’ю.

Крім відомих «ножок Буша», в СРСР поставлялося також і безліч інших продуктів і товарів – дитяче харчування, каші і пюре швидкого приготування, м’ясні консерви і так далі. У магазинах тих років дуже часто ці товари були єдиною їжею на додаток до кислого хліба «цеглина».

На фото: магазинні прилавки в останні роки СРСР:

Замість епілогу.

Замість епілогу розповім історію, яка сталася багато років тому з моїм товаришем. Одного разу він побачив у себе в під’їзді бомжа, який грівся на якийсь картонці біля батареї, недалеко від входу в його квартиру. Мій товариш бомжа з під’їзду не вигнав (хоча міг би), а навпаки – виніс йому кілька бутербродів і гарячого чаю, замість картонки виніс ковдру, а також подарував якусь стару куртку. Вийшовши на наступний ранок з квартири – бомжа він уже не застав, а замість подяки побачив під своїми дверима велику купу.

І кожен раз, коли я чую зойки сучасних «ура-патріотів» щодо «проклятої Піндос» – я завжди згадую цю історію.

Такі справи.