Шок. Ступор. Мурашки. Вперше в житті було неймовірно важко фотографувати.

У свідомості ще не вміщалась інформація про те, що "Боцмана" кілька годин тому поховали...У голові щосекунди мількали жахливі кадри похорону: надлюдське ридання дружини, важкі стогони матері, істерика...Сльози сотень людей... Передає http://life-world24.blogspot.com

Але коли ми прийшли на кладовище після похорону...від побаченого затремтіли не тільки руки і ноги, а й кожна клітиночка мозку. Шок. Ступор. Мурашки... 

Вперше в житті було неймовірно важко фотографувати. Я хотіла б, щоб той, хто посіяв прокляту війну на нашій землі, побачив це фото і нарешті усвідомив, що НЕПЕРЕМОЖНА сила українців в єдності. 

І , як бачите, навіть після смерті нас неможливо роз'єднати, поділити, відібрати в нас рідну землю, розлучити друзів... Ми генетично запрограмовані на єдність. 

Вічна пам'ять Вадиму Матросову. Глибока повага вірному Другу...

P.S. кажуть, чоловіки не плачуть. А ви подивіться на солдата, що вижив...

Анастасія Іванова.