Header Ads

 Борис Болотов

Андрій Цаплієнко: У колишніх республік СРСР є можливість відібрати у Росії право вето в Радбезі ООН

Схоже на те, що невдовзі Радбез ООН буде вирішувати долю миротворців на Донбасі. З огляду на це, в мене питання:
"Якого біса в Раді Безпеки робить Росія?"



"...введення миротворчих сил ООН", - слухаю сьогодні розмову Порошенка з американською ведучою. - "Ми повинні це зробити через згоду п'яти постійних членів Ради Безпеки. Включно з Росією"
"Включно з Росією..."
Зараз якраз та сама зручна нагода, аби згадати алгоритм узурпації Росією місця в Раді Безпеки.
Насправді Росія ніколи не була правонаступницею СРСР. Щоби успадкувати права будь-якого союзу, федерації або конфедерації, треба отримати згоду на це всіх учасників державного утворення. Якщо хтось не згоден, правонаступника немає. Це працює, як, до речі, й право вето в Радбезі, яке регулярно застосовує Росія. Та чи не засиділася вона там? В статті 23-ій (пункт 1) Статуту ООН перелічені постійні члени Ради Безпеки. Російської Федерації там немає. І дехто буде здивований, дізнавшись, що там й досі вказаний ... Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Можете переконатися. Устав ООН відкритий документ. "Китайська Республика, Франція, Союз Радянських Соціалистичних Республік, Об'єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки є постійними членами Ради Безпеки", - й дотепер написано там.
Ніякої Росії.
"Звідки ж вона там з'явилася?" - питається.
Наприкінці 91-го Росія взяла на себе борги неіснуючого СРСР. В обмін на відмову від зарубіжних активів збоку решти "республік-сестер". Це обмін зобов'язаннями, а не правонаступництво.
А 24 грудня 1991 року тодішній Президент РФ Борис Єльцин направив Генсекові ООН листа, в якому повдомив, що членство Радянського Союзу в ООН та в його Раді Безпеки буде продовжено Російською Федерацією. За умови згоди одинадцяти країн-членів СНД. Трюк полягає в тому, що Російська Федерація займає місце СРСР лише... тимчасово. Поки колишні республіки Союзу не отримають свої власні представництва в ООН. Саме так було зафіксовано в Алма-Атинській декларації (21 грудня 1991 року), яка узаконила кінець СРСР.
Тимчасово... І на основі одного єльцинського листа.



А що, як бодай одна з одинадцяти країн, які підписали Алма-Атинську декларацію, поставить питання щодо припинення цього тимчасового представництва? А що, як це буде не одна країна? Думаю, знайдуться бажаючі. Україна, Молдова, Азербайджан...
Може, вийшов час Росії користуватися правом вето, яке їй не належить? Мені цікава думка вітчизняного МЗС...
На платформі Blogger.